Загалом, може видатись дивним, що між вулицями Сівецькою і Лесі Українки розкинувся простір, який належав єврейській спільноті міста і став уособленням трагедії Голокосту.

Ситуація яскраво показує, як ріст міст міняє функціональне призначення простору, йдеться на Facebook-сторінці Old Kalush.

Можливо, у XVII-XVIII століттях, коли формувався цей цвинтар, це була далека від людського життя місцина. Але вже від початку ХХ століття на місце спокою звідусіль починає наступати життя. А з 1941 по 1943 роки сотні калуських євреїв будуть страчені серед могил своїх родичів та одновірців.

Єврейський новий рік, Рош га-Шана, який цього року припав на 6-8 вересня і є 5782-м у юдейському літочисленні, змушує задуматись, як Голокост вплинув на історію і розвиток міста.

"Якщо Ви людина відважна і без поганих намірів, спробуйте просто увійти на територію цвинтаря. Подивіться на чудові зразки різьби на камені. Подумайте, як багато таємниць ховає ця земля", — йдеться в дописі.

Якщо ж не хочете турбувати нічий спокій, то ось чимало посилань на цікаві матеріали:

Науковці з Ізраїлю дослідили єврейський цвинтар у Калуші

У Калуші на єврейському цвинтарі XVII століття організують епіграфічну експедицію

Єврейська спадщина Калуша: відродити не можна забути

І в будь-якому випадку неможливо оминути краєзнавчий музей, який і розташований у приміщенні кагалу. Саме так: ніякої синагоги там ніколи не було.

ВІКНА ³