У день 70-ї річниці розстрілу гестапівцями 17-19-річних учнів Калуської торговельної школи, підозрюваних у зв’язках з ОУН, до Калуша з’їхалися місцеві краєзнавці та науковці з Івано- Франківська.

Цього дня, тобто 4 листопада, в актовій залі Калуської музичної школи, що на вул. С. Бандери, проходила наукова конференція «Репресії тоталітарних окупаційних режимів на теренах Калущини у ХХ ст.». Того ж дня біля пам’ятного знака розстріляним учням на площі Героїв відбулося поминальне віче.

Як повідомила директор музейно-виставкового центру Уляна Па­ньо, метою конференції є з’ясувати стан вивчення репресій тоталітарних окупаційних режимів на теренах Калущини у ХХ ст. та історичної джерельної бази даної тематики, окреслити перспективи подальшо­го розвитку наукової діяльності.

Ідея проведення наукової конференції виникла два роки тому, ко­ли під час «круглого столу», приуро­ченого 68-й річниці розстрілу, його учасники дійшли згоди, що до 70- річчя потрібно зібрати якнайповнішу інформацію про цю трагічну подію. За два роки співробітники історико- краєзнавчого музею Калущини, члени гуртка «Дослідження національно- визвольного руху Калущини», що діяв при ЦНТТУМ під керівництвом старшого наукового співробітника музею «Калуська в’язниця» Богдана Яневича, виїжджали на місце мож­ливого захоронення розстріляних учнів у ліс між Пійлом і Сівкою Ка­луською (саме про це на конференції доповідав Богдан Яневич), зібрали чимало свідчень про цю подію.

У ході наукової конференції місцевий краєзнавець Микола Когут ознайомив присутніх з джерелами, які розкривають трагічну подію, що довго замовчувалася. До речі, першим про неї в 1963 році на сторінках ча­сопису «Свобода» написав колишній учень торгівельки Василь Мацьків (США). У «Дзвонах Підгір’я» він неодноразово висвітлював цю подію вже в роки незалежності.

Своїми спогадами з присутніми поділилися родичі розстріляних учнів. Олег Кушлик говорив про материних братів Богдана й Петра Келебаїв і свого двоюрідного брата Євгена Коломийця. Ольга Гнибіда згадали про Мирослава Сагайдака. Галина Прокоп’юк розповіла про свого брата Євгена Коломийця.

Для учасників конференції бу­ла зорганізована екскурсія до но­воствореного музею визвольного руху «Калуська в’язниця». У ході екскурсії калушанин Микола Хо­мин поділився своїми спогадами про перебування у цих стінах, а також переповів спогади батька.

Дуже змістовними були доповіді співробітників Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. С. Бандери. Його директор Ярослав Коретчук розповів про відображення комуністичних репресій в експозиціях музеїв національно-визвольної бо­ротьби в нашій області. Провідний науковий співробітник музею Ва­силь Тимків вів мову про проблему меморіалізації об’єктів, пов’язаних з репресивною діяльністю органів НКВС в Івано-Франківську. Тему вивчення матеріалів кримінальних справ як джерела по дослідженню комуністичних репресій на Прикарпатті 1939-1941 років розкрив завідувач філіалу «Дем’янів Лаз» Ми­хайло Фреїк. Науковий співробітник Назар Розлуцький висвітлив по­встанську боротьбу на Прикарпатті. Про спецоперацію органів НКВС і НКДБ з ліквідації керівного складу ОУН і УПА в жовтні-листопаді 1944 року на Калущині доповів провідний науковий співробітник Петро Ган­цюк. Про археологію та історіографію репресивної діяльності окупаційних режимів розповів завідувач музею Степана Бандери в Старому Угринові Степан Лесів. Науковий співробітник цього музею Леся Флис говорила про жіночі долі в діяльності референ­тури Українського Червоного Хре­ста на Калущині, зокрема про на­ших землячок Ольгу Гросберг, Ну­сю Келебай і Зеновію Федак. Кан­дидат історичних наук Олег Ма­лярчук розкрив діяльність органів НКВС у західноукраїнських обла­стях в 1939-1941 роках.

Місцеві музейники знайомили присутніх з творчістю Петра Савчина та життєвим шляхом курінного УПА Івана ґонти-«Гамалії». Завідувач му­зею Калуської ЗОШ №4 Світлана Загребельна, яка, до речі, прийш­ла на конференцію разом зі старшо­класниками, говорила про репресії тоталітарних режимів на Калущині (за матеріалами шкільного му­зею).

Співорганізаторами наукової конференції виступили управління культури та релігій Калуської міської ради, Калуський музейно-виставковий центр, Івано-Франківський облас­ний музей визвольної боротьби ім. С. Бандери, Калуська міськрайонна організація історико-просвітницького товариства «Меморіал» ім. В. Стуса і Культурологічний осе­редок «Бойківщина» Калуського міськрайонного об’єднання ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка. Як повідомила Уляна Паньо, до ново­го року матеріали конференції бу­дуть видані окремим збірником.

Дарія ОНИСЬКІВ

Довідка. Учнів Калуської торговельної школи, членів ОУН-«Юнацтва» Євгена Вагіля, Ярослава Глушка, Богдана Келе­бая, Івана Когута, Євгена Коломийця, Пе­тра Келебая, Йосипа Країнського і його батька Михайла Країнського, Юрія Ман­дрика, Миколу Мельника, Ігоря Пола­тайка, Мирослава Сагайдака гестапівці заарештували і повезли до Станіслава у неділю, 31 жовтня 1943 року. 4 ли­стопада, збитих до крові й скатованих, привезли до Калуша і на очах багатьох калушан і мешканців навколишніх сіл розстріляли.

Дзвони підгір'я ¹